Перелік професій в галузі ІТ

1. Програміст
2. Системний адміністратор
3. Системний аналітик
4.  Тестувальник ПЗ

 Програміст

Категорія: IT, комп'ютери та Інтернет

Програмістами узагальнено називають категорію людей, що займаються розробкою алгоритмів та програм на основі математичних моделей. Програмістів умовно можна розділити на три категорії:

Прикладні програмісти. Такі фахівці займаються розробкою конкретних програм, необхідних для роботи організації. Наприклад, сюди можна віднести програмістів 1С.

Системні програмісти програмують операційні системи, інтерфейси до розподілених баз даних, працюють з мережами.

Веб-програмісти мають справу з мережами, але, як правило, з глобальними, такими, як Internet. Вони пишуть веб-інтерфейси до баз даних, створюють динамічні веб-сторінки і т.п.

Специфіка професії

Плюси професії

• постійне професійне самовдосконалення;
• високий попит на ринку;
• висока заробітна плата;
• працювати можна не маючи диплома;
• переважно творча професія.

Мінуси професії

• те, що зрозуміло програмісту, не завжди зрозуміло користувачеві - доводиться багато пояснювати;
• трапляється працювати в авральному режимі;
• робота за комп'ютером погано позначається на здоров'ї;
• і тут знаходиться місце рутині;
• професія накладає відбиток на характер.

Місце роботи

• науково-дослідницькі центри;
• it-компанії;
• організації, які в своїй структурі мають відділи програмістів (або штатну одиницю).

Особисті якості

Перш за все, програміст повинен мати терпіння та витримку. Це абсолютно незамінні якості в його роботі.
Програмування - галузь яка бурхливо розвивається, тому потрібно вміти швидко адаптуватися і постійно вивчати щось нове. Інакше через кілька років ваша цінність як фахівця може помітно знизитися.
Вміння об'єктивно оцінювати можливості технологій та їх використання в кожному конкретному випадку. Щоб не виходило так, що дрова пиляться із застосуванням новітніх лазерних розробок.

Кар'єра

Керівник групи програмістів, IT-директор, менеджер проекту, можна переміщуватися в межах спеціальності, вдосконалюючись професійно.

 

Системний адміністратор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неперевірена версія (що робити?)

Систе́мний адміністра́тор (від англ. system administrator, systems administrator) — працівник, посадові обов’язки якого передбачають забезпечення роботи комп’ютерної техніки, комп’ютерної мережі і програмного забезпечення в організації. Інша назва — сисадмін, sysadmin (прийшла з комп'ютерного сленгу). Системний адміністратор може бути, в залежності від розміру організації, або працівником підрозділу інформаційних технологій, або окремою штатною одиницею.

Виконувати функції системного адміністрування може також аутсорсингова компанія.

В СРСР вживались назви системний інженер (відповідав за апаратне забезпечення ЕОМ), системний програміст («генерував» операційні системи, відповідав за системне програмне забезпечення), «системщик» — неофіційна назва цих двох професій.

Зміст

• 1 Освіта
• 1.1 Основні сертифікації
• 2 Професія
• 2.1 Вміння
• 2.2 Обов’язки
• 2.3 Спеціалізація
• 3 Дивіться також
• 4 Посилання

Освіта

Раніше системні адміністратори могли бути самоуками (енікейщиками), але тепер для працевлаштування вимагається відповідна освіта за напрямками підготовки — комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія, програмна інженерія. Великі і спеціалізовані організації при прийомі на роботу можуть вимагати професійний сертифікат.

Основні сертифікації

• Сертифікований фахівець Майкрософт (MCP), Сертифікований Системний Інженер Майкрософт (MCSE), сертифікований системний адміністратор «Майкрософт» (англ. Microsoft Certified Systems Administrator — MCSA) та інші для роботи в Windows-середовищах
• для роботи в Unix-подібних середовищах:
• сертифікат Linux Professional Institute для роботи в Linux-середовищах
• сертифікати Програми видачі свідоцтв Red Hat для роботи в Red Hat Enterprise Linux-середовищах
• сертифікат для роботи в Solaris-середовищах
• сертифікати Мережевої академії Cisco для роботи з обладнанням Cisco
• сертифікати для роботи з базами даних Oracle

Професія

Вміння

Системне адміністрування засноване на знанні комп’ютерних систем і ефективних способів їх використання працівниками організації. Це потребує знань як операційних систем і застосунків, так і мети, з якою співробітники організації застосовують комп’ютери, а також уміння усувати неполадки в апаратному та програмному забезпеченнях.

Чи не найважливішим умінням системного адміністратора є здатність до вирішення проблем (часто під тиском ряду обмежень). Сисадмін необхідний і незамінний при неполадках у комп’ютерній системі, він мусить швидко і правильно діагностувати й найкращим чином усувати їх.

Системний адміністратор — не розробник програмного забезпечення. Зазвичай він не зобов’язаний писати прикладні чи системні програми. Однак, сисадмін повинен розуміти призначення й поведінку програмного забезпечення в разі його розгортання чи застосування, пошуку помилок у програмах, а отже знати декілька мов програмування, щоб використовувати їх для написання скриптів (сценаріїв), які дозволяють автоматизувати рутинні завдання.

При роботі Інтернет-орієнтованих або бізнес-критичних систем системний адміністратор повинен особливо надійно контролювати безпеку мережі. Це означає не тільки своєчасне оновлення програмного забезпечення, але й попереджувальні заходи проти зламу системи захисту і вторгнення в комп’ютерну систему. В деяких організаціях за безпеку комп’ютерної мережі й підтримку брандмауера (фаєрвола) відповідає адміністратор захисту мережі, але кожен сисадмін значною мірою здатен підтримувати безпеку системи.

Системні адміністратори — працівники, які протистоять атакам зломщиків і сприяють безпечному спілкуванню всередині інфраструктури організації, а також за її межами. Системний адміністратор — у певному сенсі також комп’ютерний зломщик, бо він повинен знати всі ті способи зламу й обходу захисту (наприклад брандмауера), які застосовують зломщики. Однак у більшості організацій обов’язками системного адміністратора є не тільки спостереження за безпекою мережі організації, але й інші супутні проблеми: боротьба з комп'ютерними вірусами, налаштування програмного забезпечення користувачів та ін.

Через швидкий розвиток Інтернет і мережевих технологій системному адміністратору-одинаку щоразу складніше протистояти всім проблемам, тому є (і з’являються нові) спеціалізовані інтернет-форуми й друковані видання, спрямовані на поглиблення знань сисадмінів-початківців і надання допомоги у вирішенні різноманітних проблем.

Обов’язки

Типові обов’язки системного адміністратора:

• підготовка й збереження резервних копій даних, їх періодична перевірка й знищення;
• встановлення й конфігурування оновлень операційної системи і прикладного програмного забезпечення;
• встановлення й конфігурування нового апаратного й програмного забезпечення;
• створення й підтримка в актуальному стані файлу облікових записів користувачів;
• підтримання інформаційної безпеки в організації;
• документування своєї роботи;
• усунення неполадок у комп’ютерній системі;
• монтаж комп'ютерної техніки та визначення необхідності ремонту;
• участь у проектуванні та монтажі локальної мережі;
• участь у плануванні комп'ютерних систем та придбанні нової комп'ютерної техніки.
  

 

Системний аналітик

Категорія: IT, комп'ютери та Інтернет

Основні завдання системного аналітика - аналіз бізнес-процесів з точки зору їх подальшої автоматизації, розробка технічних завдань та специфікацій, тестування програмного забезпечення, складання аналітичних звітів.

Специфіка професії

Системні аналітики користуються високим попитом на ринку праці.

Місце роботи

Найчастіше вакансії системних аналітиків з'являються у великих банках, а також у консалтингових компаніях, що спеціалізуються на розробці IT-рішень для зовнішніх замовників.

Особисті якості

• аналітичний склад розуму;
• системне мислення;
• вміння працювати в команді;
• вміння швидко навчатись.

Кар'єра

Системні аналітики заробляють в залежності від стажу роботи та кваліфікації.

Освіта

Вища (технічна або фінансова).

 

Тестувальник ПЗ

Категорія: IT, комп'ютери та Інтернет

Робота тестувальник нагадує роботу слідчого або детектива: він йде по гарячим слідам програміста і вишукує помилки (професійною мовою баги). Застосовуються різні дедуктивні методи і приховані прийоми. Щоб відшукати помилку, яка сховалась в глибині програми, потрібно бути винахідливим: задавати потрібні питання, знати психологію програміста і вміти передбачити, де саме може ховатися верткий баг. Професіонал ніколи не обмежиться виконанням шаблонових завдань тест-плану, він вигадає власні способи тестування, спробує різні шляхи та комбінації.

Специфіка професії

Безсумнівний плюс професії тестувальника - можливість віддаленої роботи.

Місце роботи

Тестувальник ПЗ може працювати в IT-компаніях, що розробляють програмне забезпечення та інтернет-сайти, в складі незалежних груп тестування або в компаніях, що займаються виключно тестуванням ПЗ: у будь-яких організаціях, що впроваджують власні системи автоматизації (наприклад, багато банків мають свої відділи розробки та тестування ПЗ).

Особисті якості

• гарна пам'ять;
• уважність;
• інтуїція;
• творчі здібності;
• мислення експериментатора.

Кар'єра

Влаштуватися на позицію стажиста в IT-компанію нескладно, тим більше багато фірм воліють самостійно вирощувати кадри: приймають на роботу людей без досвіду і навчають їх на спеціалізованих курсах (власних або зовнішніх) або безпосередньо в бойових умовах. Стандартна схема кар'єрного росту: тестувальник-стажист - спеціаліст по тестуванню - провідний спеціаліст по тестуванню - керівник групи тестування - керівник відділу контролю якості.

Освіта

Якщо ви плануєте працювати тестувальником, вибирати варто будь-яку спеціальність, яка пов'язана з програмуванням та розробкою програмного забезпечення: "Автоматизовані системи обробки інформації та управління", "Обчислювальні машини, комплекси, системи та мережі", "Інформатика та обчислювальна техніка", "Інформаційні системи та технології".

 

Фахівець у галузі інформаційних технологій

У переліку перспективних спеціальностей напрям інформаційні технології (Information Technologies, IT) займає особливе місце. Ця галузь вже змінила світ і продовжує відігравати ключову роль у його подальшій зміні.

Без комп’ютерів нам вже не обійтися, і люди, в них розбираються — скрізь нарозхват. Канада, Німеччина та інші країни дають зелене світло іноземним IT-фахівцям, аби заповнити наявні вакансії.

«Протягом п’яти років компанії або будуть представлені в Інтернет, або припинять існування», — сказав у 1999 році глава корпорації Intel Енді Грувс (Andy Groves). Його прогноз тоді здавався занадто категоричним заявою, але сьогодні навіть песимісти змушені визнати, що він був правий. Чинити опір комп’ютеризації суспільства вже безглуздо. А раз так, світу потрібно все більше і більше фахівців з IT.

Хто це такі? Це системні адміністратори, програмісти, веб-дизайнери та інші бійці невидимого фронту, обслуговуючі комп’ютерний світ. Всі вони — за наявності належної кваліфікації та досвіду роботи — користуються величезним попитом на глобальному ринку праці. Наприклад, Асоціація інформаційних технологій США (Information Technology Association of America) оприлюднила дані, згідно з якими у сфері IT США зараз працюють 10,4 млн осіб, і ще 900 тис. Позицій залишаються вакантними, причому на половину з них не вдається знайти відповідних претендентів. А віце-прем’єр Ірландії, що перетворилася в Силіконову долину Європи, у 2000 році спеціально здійснив турне по Індії, переконуючи кваліфікованих програмістів поїхати на роботу в країну кельтів. Особливі зусилля із залучення програмістів вживають також Німеччина, Канада та Австралія.

У нас професія комп’ютерника престижна і добре оплачується. На фахівців у цій галузі існує постійний попит. Тому багато студентів влаштовуються підробляти вже на другому-третьому курсі, ніяких проблем з пошуком місця у них зазвичай не виникає. Фахівці кажуть про великі можливості так званого офшорного програмування, коли зарубіжні компанії розміщують замовлення на розробку програмного забезпечення в Україні.

Отже, в наявності п’ять переваг IT-спеціалізації. Перше — робота цікава, багато можливостей для самореалізації. Друге — можна багато заробляти. Третє — безробіття не загрожує. Четверте — можна працювати практично в будь-якій країні. П’яте — ви будете по-справжньому потрібною людиною, будете допомагати людям, а для багатьох з нас усвідомлення цього дійсно важливо.

Прийшла пора тепер розібратися, де і на яких умовах можна навчитися спеціальностями цього напрямку.
Як стати програмістом?

Щоб працювати у сфері IT, потрібно мати розвинуте логічне мислення, гарну математичну підготовку, знати англійську (універсальна мова комп’ютерного співтовариства) і бути на ти з комп’ютером. З останнім пунктом проблем немає: зараз у багатьох сім’ях є комп’ютери, і діти мають можливість освоювати їх ще в шкільні роки. А ось хороші знання з математики — це питання старанних занять у школі. Добре, якщо школа буде не проста, а фізико-математична. Ще краще, якщо юний програміст бере участь у математичних олімпіадах і має відповідні грамоти.

Якщо фінанси дозволяють, можна поїхати навчатися за кордон (там відповідні програми називаються Computer Science або Computing). За кордоном бакалаврська програма цього напрямку розрахована на 3-4 роки навчання. Потім можна поступити на 1-2-річну магістерську програму.

І тут, і там студенти вивчають одне і те ж: архітектуру і пристрій комп’ютерних систем, мови програмування, організацію інформаційних систем та інші предмети. Плюс навчання за кордоном — більш сучасна матеріально-технічна база: комп’ютери новіші, лабораторії краще оснащені, Інтернет є скрізь і швидше працює.

Але вчитися доведеться все життя. Постійно виходять нові версії програм, оновлюються характеристики обладнання. За всім цим потрібно пильно стежити, недарма в цій області так поширені короткі курси, що ведуть до отримання сертифікатів про володіння тими чи іншими програмами.

Розвиток ІТ в Україні

Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посідає 56 місце (2016; Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді). У попередньому рейтингу Україна займала 71 позицію. Єдина конкурентна перевага, яку має наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування^[2].
У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.
Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільшим ростом ІТ —сектору економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Велика Британія та Норвегія.
США, лідер рейтингу минулого року, опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.
Всього розглядалося понад 122 країни, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їхній розвиток і конкурентноздатність.
2009 року KPMG внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій.

Про інформаційні технології

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.^[

Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.^[

Інформаційні технології — сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації. Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів.^[